ІНВАРІАНТНА СТРУКТУРА ОБРЯДІВ ПЕРЕХОДУ МІЖСВІТТЯ В НАУКОВОМУ ОСЯГНЕННІ АРНОЛЬДА ВАН ҐЕННЕПА

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.10

Ключові слова: Арнольд ван Ґеннеп, обряди переходу, похоронні ритуали, життя, смерть

Анотація

Присвячено обсервації дослідження Арнольдом ван Ґеннепом інваріантної структури похоронних ритуалів у його знаменитій праці "Обряди переходу" (1909). У науковій концепції ученого, обряди переходу (ініціаційні обряди) супроводжують найважливіші періоди і події життя людини й пов'язані зі зміною її становища (зокрема соціального) і статусу. Аналізуючи похоронний цикл, дослідник акцентує на тому, що у ньому найменше виражені передлімінарні обряди("обряди відокремлення від попереднього світу"), лімінарні ("обряди, здійснювані у проміжний період") – тривалі і складні, а найважливішими і найбільшою мірою розробленими є постлімінарні ("обряди включення у новий світ"), здійснювані заради прилучення померлого до світу мертвих. Багатий емпіричний матеріал дозволив йому схарактеризувати загальні уявлення у різних культурах про потойбіччя як простір, подібний до світу живих, з еквівалентною структурою організації суспільства. Водночас А. ван Ґеннеп вказує на міфологеми складної подорожі до світу мертвих та висновковує: елементи комплексу обрядів переходу залежать від уявлень про відстань і розташування потойбіччя. Найнебезпечнішими з-поміж мерців А. ван Ґеннеп характеризує тих, смерть яких не супроводжувалась похоронними обрядами, як і діти, які не були охрещеними, не отримали імені і не пройшли ініціацію, а відтак не можуть інкорпоруватися ні до світу живих, ні до світу мертвих – вони існують за рахунок живих і часто прагнуть помсти. На цій підставі А. ван Ґеннеп називає похоронні обряди "практичними обрядами тривалої дії", які допомагають живим позбутися вічних ворогів. Ці уявлення, на думку автора статті, вплинули на формування парадигми демонологічних персонажів міфологічної легенди і билиці. А. ван Ґеннеп наголошує на реверсному добровільному чи примусовому переміщенні душі від світу живих до світу мертвих і навпаки навіть за умови її долучення до останнього. Обряди долучення до мортального простору, за А. ван Ґеннепом, суголосні інкорпоративним обрядам профанного світу. Учений вважає алюзією на це фольклорні мотиви спуску до країни мертвих із дотриманням ряду табу, порушення яких, навпаки, слугує засобом інкорпорації до спільноти мертвих, що уможливлює безпечне і безперешкодне перебування новоприбулого у потойбіччі. Ці численні переходи людини від життя до смерті і навпаки, або ж від профанного до сакрального із поверненням до профанного світів учений називає "повним оборотом", що і становить основну сутність обрядів переходу.

Посилання

1. Priva, Zh.-M. (2006). Arnold Van Hennep: teoriia ta praktyka etnohrafii. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Arnold Van Gennep: theory and practice of ethnography. Folk art and ethnography]. №. 6. С. 49-53. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/20146/07-Priva.pdf? sequence=1 (In Ukr.).
2. Gennep, A. (1999). Obryady perekhoda. Sistematicheskoye izucheniye obryadov [Rites of transition. Systematic study of rites]. Moskva: Izdatel'skaya firma "Vostochnaya literatura" RAN. 198 p. (In Russ.).
3. Treshchenok, YU. (2016). "Obryady perekhoda" Arnol'da van Gennepa, yego teoriya i metod. Istoricheskiye, filosofskiye, politicheskiye i yuridicheskiye nauki, kul'turologiya i iskusstvovedeniye. Voprosy teorii i praktiki ["Rites of transition" by Arnold van Gennep, his theory and method. Historical, philosophical, political and legal sciences, culturology and art history. Questions of theory and practice]. № 12(74): v 3-kh ch. CH. 2. C. 179182. (In Russ.).
4. Habenstein, R. (1963). Funeral Customs the World Over. Milwaukee, WI: Bulfin.
5. Hoy, W. G. (2013). Do Funerals Matter? Purposes and Practices of Death Rituals in Global Perspective. Routledge.
6. Parkes, C. M. (2015). Death an Bereavement Across Cultures. 2nd ed. New York: Routledge.
7. Pettitt, P. (2015). Landscapes of the dead: The evolution of human mortuary activity from body to place in Palaeolithic Europe. Settlement, Society and Cognition in Human Evolution: Landscapes in Mind. Рp. 258-274. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9781139208697.015
8. Sommer, J. D. (1999). The Shanidar IV 'Flower Burial': a Re-evaluation of Neanderthal Burial Ritual. Cambridge Archaeological Journal. 9 (1): 127– 129. doi:10.1017/S0959774300015249
9. Van Gennep, A. (1915). Le génie de l'organisation, la formule française et anglaise opposée à la formule allemande. Paris: Payot.
10. Woeser, & Pemba, D. (2012). Rinchen, the Sky-Burial Master. Manoa 24(1), 92-104. doi:10.1353/man.2012.0016
11. Zumwalt, R. (1982). Arnold Van Gennep: The Hermit of Bourg-LaReine. American Anthropologist. Vol. 84. no. 2. Рp. 299–313. URL: https://www.jstor.org/stable/676404
Опубліковано
2022-07-22
Як цитувати
Наумовська, О. (2022). ІНВАРІАНТНА СТРУКТУРА ОБРЯДІВ ПЕРЕХОДУ МІЖСВІТТЯ В НАУКОВОМУ ОСЯГНЕННІ АРНОЛЬДА ВАН ҐЕННЕПА: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.10. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1(31), 51-54. вилучено із https://philology-journal.com/index.php/journal/article/view/58