@article{Степаненко_2022, title={НАЙНОВІТНІШІ ЕВОЛЮЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНОМУ ЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.15}, url={https://philology-journal.com/index.php/journal/article/view/61}, abstractNote={<p>Присвячено системному аналізові найновітніших змін (2021), що відбулися у фразеологічному корпусі української мови, а саме: поява за зразком утрадиційнених та оказіональних моделей нових усталених зворотів; формування гасел, які переживають стадію фразеологізації; видозміна легко ідентифікованих (із мінімальними трансформаціями) та алюзійних (із максимальними трансформаціями) прислів’їв, приказок, крилатих виразів, влучних висловлювань видатних особистостей, майстрів художнього слова, культивованих у різні історичні періоди гасел, перетворення їх на антиприслів’я, антиприказки, антивирази, антивисловлювання, антигасла, що набувають нового змісту, який не збігається за багатьма параметрами з фоновими знаннями, а нерідко й контрастує з ними. Удокладнено схарактеризовано на засадах інтра- й екстралінгвальності фразеологічну модель "числівник тисяча + іменник – синхронно прецедентне ім’я", яка є формально-граматичним плагіатом, послідовно висвітлено її пропріативну еволюцію (Юлина тисяча, Вітина тисяча, Петрова тисяча, Вовина тисяча), значеннєву родо-видову специфіку, формування якої детерміноване дією позамовних (політико-фінансових) чинників; установлено ізофункційні відношення, у конституюванні яких беруть участь оніми Тимошенко, Янукович, Порошенко, Зеленський (звукосполука-субститут Зе у вигляді графічно модифікованих варіацій), субстантивований прикметник Зелений, ад’єктив "зелений" із вторинною оказіональною семантикою посесивності, можливі перифрастичні репрезентації, варіантні модифікати, що постають унаслідок оновлення, скорочення, розширення лексемного складу й різних прийомів внутрішньопаремійного та міжпаремійного контамінування. Розкрито когнітивний механізм коронавірусної фразеології; з’ясовано її конотативний потенціал, передусім пейоративність, вирізнено засоби експлікації її: уживання відонімного прикметника в здрібніло-пестливій або згрубіло-зневажливій формі, написання компонента антропонімної формули з малої літери, залапкованість, вторинна номінація, використання жаргонної лексики. На цьому тлі вияскравлено дію мовного закону експресивності, креативності народу й окремих його представників, установлено зв’язок між можливими трансформаційними процесами в паремійній сфері та мовною грою і її типовими ефектами з жанру комічного – кепкування, іронія, сарказм.</p&gt;}, number={1(31)}, journal={Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика}, author={Степаненко, Микола}, year={2022}, month={Лип}, pages={75-80} }